RSS FeedНовини

  • Поделиться в VK
  • Поделиться в Facebook
  • Поделиться в Google+
  • Поделиться в Twitter
  • Количество просмотров 94

27 жовтня 2026 року

🌍 Катедра медіакомунікацій стала співорганізатором першої міжнародної конференції Global Disinformation Conference – Kharkiv 2026!

🌍 Катедра медіакомунікацій стала співорганізатором першої міжнародної конференції Global Disinformation Conference – Kharkiv 2026!

21 жовтня 2026 року відбулася міжнародна онлайн-конференція Global Disinformation Conference – Kharkiv 2026 (GDC), яка об’єднала науковців, журналістів і представників громадських організацій із 18 країн світу для обговорення сучасних викликів дезінформації та ефективних практик протидії їй. У центрі міжнародного наукового діалогу опинилися трансформації інформаційного середовища під впливом цифрових платформ, штучного інтелекту, політичної поляризації та воєнних конфліктів. Особливу увагу було приділено українському досвіду протидії інформаційним загрозам в умовах повномасштабної російської агресії.

Пленарне засідання об’єднало виступи професора Каразінського університету Ігоря Рущенка, який розглянув феномен постправди в цифровому суспільстві; Браяна Дулі, старшого радника Human Rights First і професора практики Університету Квінз у Белфасті, який проаналізував довгострокові суспільні наслідки дезінформації; Івана Фечка, старшого аналітика Ради зовнішньої політики «Українська призма», який дослідив адаптацію російських дезінформаційних наративів до політичного та культурного контексту країн Латинської Америки.

Насиченою стала робота секції 1 «Методи та технології протидії дезінформації», модераторками якої виступили викладачки кафедри медіакомунікацій Вікторія Болотова та Лілія Змій.

Учасники секції обговорили технологічні, соціальні, психологічні та інституційні механізми поширення дезінформації, а також сучасні інструменти формування інформаційної стійкості суспільства.

Міжнародний дослідницький досвід представили Наталія Леклер (Франція), яка проаналізувала ефективність стратегій протидії дезінформації, та дослідники Університету Салерно Даніеле Баттіста й Артур Ґульюччелло (Італія), які розглянули вплив синтетичного контенту на політичні комунікації та суспільну довіру. Костянтин Донченко, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, зосередився на використанні штучного інтелекту у виборчих процесах і пов’язаних із цим дезінформаційних ризиках.

Вагоме місце в роботі секції посіли дослідження представників Каразінського університету.

🔹 Олена Зіненко, викладачка кафедри медіакомунікацій, дослідниця Інституту міжнародного права миру та збройних конфліктів Рурського університету в Бохумі (Німеччина), представила дослідження семантичних механізмів інформаційної війни, зокрема трансформації значень поняття «мир» у соціальних медіа.

🔹 Вікторія Болотова, кандидатка соціологічних наук, доцентка, у доповіді «Низовий фактчекінг в Україні в умовах війни: громадянські практики та “громадянські алгоритми”» розкрила роль самоорганізованих громадянських ініціатив, горизонтальної взаємодії та неформальних практик перевірки інформації у формуванні інформаційної стійкості українського суспільства.

🔹 Лілія Змій, доцентка кафедри медіакомунікацій, керівниця пресслужби Центру зв’язків з громадськістю Каразінського університету, спільно з магістранткою Вікторією Святенко представили дослідження «Інформаційні атаки на українські заклади вищої освіти: соціальні механізми поширення та комунікаційні стратегії протидії». У центрі уваги — репутаційні загрози для університетів, механізми поширення маніпулятивних повідомлень, інституційні вразливості та стратегії захисту довіри до академічних спільнот.

🔹 Iryna Soldatenko, завідувачка кафедри прикладної соціології та соціальних комунікацій, проаналізувала значення внутрішньої узгодженості державної комунікації для забезпечення інформаційної резильєнтності України. Лариса Хижняк, професорка цієї ж кафедри, дослідила інформаційний вплив мемів, їхню роль у формуванні суспільних уявлень, мобілізації підтримки та поширенні маніпулятивних смислів.

До міжнародної дискусії також долучилися Олена Чуранова з Національного університету «Києво-Могилянська академія», яка представила бібліометричний аналіз наукових досліджень Telegram за 2019–2026 роки, та Браян Хіо, редактор New Bloom Magazine, який розглянув модель низових громадянських ініціатив із протидії дезінформації.

Серед інших важливих напрямів роботи секції — інституційна архітектура протидії дезінформації в Україні, використання OSINT та штучного інтелекту в журналістських розслідуваннях, алгоритмічна персоналізація новин, психологічні механізми поширення вірусного контенту та розвиток медіаграмотності.

Важливо, що до міжнародного наукового діалогу активно долучилися аспіранти, магістранти та студенти кафедри медіакомунікацій.

Робота двох інших секцій конференції була присвячена гібридним загрозам та інформаційній безпеці держави, а також маніпулятивним кампаніям навколо глобальних проблем. Зокрема, учасники обговорили російську дезінформацію в країнах Латинської Америки, когнітивну війну та інформаційний супровід збройних конфліктів.

Завершилася конференція презентацією діяльності Ґвара Медіа у сфері протидії дезінформації та підбиттям підсумків міжнародного наукового обговорення.